Звук середньовічного Києва: в Україні відтворили колокол Десятинної церкви
Проєкт об’єднав істориків, археологів, інженерів, акустиків і майстрів лиття з України, Німеччини, Нідерландів та Португалії
До 35-річчя незалежності України фахівці відтворили один із найдавніших дзвонів країни. Тепер завдяки сучасним технологіям можна не лише побачити його реконструйований вигляд, а й почути звучання, яке максимально наближене до того, що могли чути в Кєві майже 800 років тому.
Про це повідолмляє Wave RBC.UA з посиланням на пресслужбу Ukraine WOW.
До 35-річчя незалежності України громадська організація Ukraine WOW спільно з Національним музеєм історії України та за підтримки Міністерства культури України відтворила дзвін Десятинної церкви.
Дзвін, який пережив майже 800 років
Десятинну церкву князь Володимир Великий заклав наприкінці X століття. Вона стала першим кам’яним храмом Русі, а її дзвони свого часу скликали киян на богослужіння, сповіщали про свята, небезпеку та важливі події.
У 1240 році храм зруйнували під час монгольської навали, а дзвін було втрачено.
Його фрагмент знайшли лише у 1937 році під час археологічних розкопок. Знахідку зробив український археолог Теодосій Мовчанівський. До наших днів збереглося близько 60% поверхні дзвона, але язик і кріплення не вціліли. Відтоді фрагмент зберігався в колекції Національного музею історії України.
Саме цей артефакт навесні 2026 року став основою для реконструкції.
"Ми побачили фрагмент дзвона в колекції Національного музею історії України. Коли дізналися більше про його історію, зрозуміли: перед нами справжня реліквія - свідчення тяглості української державності. Ми вирішили відтворити дзвін один в один - не лише форму, а й звучання", - розповіли співзасновниці Ukraine WOW Ярослава Гресь та Юлія Соловей.
Як вдалося відтворити звук
Спочатку фрагмент дзвона відсканували у 3D. Це дозволило зафіксувати його форму та всі деталі поверхні, не торкаючись оригіналу.
Після цього дослідники визначили хімічний склад бронзи за допомогою рентгенофлуоресцентного аналізу. На основі отриманих даних, геометрії збереженої частини та історичних аналогів створили повну цифрову модель дзвона.
Наступним етапом стало комп’ютерне моделювання. Інженери прорахували, як метал поводитиметься під час удару, та змоделювали поширення звукових коливань. Завдяки акустичному синтезу команда змогла почути приблизне звучання майбутнього дзвона ще до його фізичного виготовлення.
До проєкту також залучили фахівців із німецьких музеїв дзвонів. Зокрема, Westfälisches Glockenmuseum у Гешері надав матеріали про конструкцію язиків дзвонів IX–XIII століть. У GlockenStadtMuseum в Апольді команда відсканувала язики дзвонів XIII та XIV століть, які збереглися до наших днів.
Додатковим джерелом для реконструкції став фрагмент корони давньоруського дзвона із Сахнівки на Черкащині, який також зберігається в Національному музеї історії України.
Фінальне лиття відбулося в Нідерландах на Royal Eijsbouts — одному з провідних світових центрів дзвоноливарства. Тут, зокрема, виготовляли дзвони для історичних храмів Європи, серед них - Собору Паризької Богоматері.
У результаті отримали реконструйований дзвін вагою 87,5 кг. Склад його сплаву максимально наближений до середньовічного.
"Повернути не просто звук, а звук середньовічного Києва"
Консультант проєкту, португальський експерт із дзвонів Мігель Карвалью зазначає, що збережений фрагмент став надзвичайно рідкісним джерелом інформації про форму, технологію виготовлення та метал давнього дзвона.
"Завдяки 3D-скануванню, аналізу металу та акустичним дослідженням ми можемо максимально точно відтворити профіль дзвона на основі фрагмента, підібрати сплав, близький до оригінального, і спрогнозувати його звучання", - говорить він.
За його словами, головна цінність проєкту - можливість повернути звук, який могли чути люди в середньовічному Києві. Це, як зазначає експерт, найближче можливе звучання того, що мовчало майже 800 років.
Окремо команда проєкту наголошує на історії археолога Теодосія Мовчанівського, який знайшов фрагмент дзвона у 1937 році. Вже наступного року його заарештували за сфабрикованими звинуваченнями та розстріляли.
"Сьогодні його ім’я знову звучить разом із цим дзвоном", - зазначила директорка Національного музею історії України Олена Земляна.
Коли дзвін почули вперше
Вперше відтворене звучання презентували 23 серпня під час Національного молитовного сніданку України.
Проєкт реалізували без державного фінансування за підтримки Київстару та Farmak.
Окрім реконструкції, команда створила 20 мініатюр дзвона. Їх планують передати українським школам, щоб вони могли стати частиною святкування Першого дзвоника та розповідати учням про цю сторінку української історії.
Окремо для проєкту створили звучання на основі пісні «Ніч яка місячна». Воно буде доступне абонентам Київстару в сервісі Ді-Джингл.
Таким чином, археологічна знахідка, яка десятиліттями зберігалася в музейній колекції, отримала нове життя - не лише як історичний артефакт, а як звук, який можна почути сьогодні.
