Від півника з Бородянки до робіт Примаченко: у Києві відкрили виставку про порятунок спадщини

Що показують на виставці "Що ми обрали врятувати"

Дванадцять документальних історій зібрали під час рятувальних експедицій у звільнених і прифронтових регіонах України у 2022–2026 роках.

Місії проводили команди Національного музею Революції Гідності та Агенції стійкості культури (ACURE), зокрема за підтримки територіальної оборони й добровольчого формування територіальної громади (ДФТГ) № 31 міста Києва.

На стендах українською та англійською мовами розповідають, як керамічний півник із Бородянки, що став одним із символів незламності українців, потрапив до музейної колекції.

Окремі історії присвятили порятунку пошкоджених храмів, музейних зібрань, історичних кам’яних скульптур та інших культурних цінностей.

Серед них - історії музею Григорія Сковороди у Сковородинівці на Харківщині та Іванківського історико-краєзнавчого музею на Київщині, де зберігали роботи Марії Примаченко й Ганни Собачко-Шостак.

У центрі кожної історії - люди, які діяли під обстрілами або поверталися на звільнені території й ризикували власною безпекою.

Виставка показує, як вони вирішували, що рятувати насамперед, як документували пошкодження, вивозили колекції й укріплювали будівлі. Цей досвід стане в пригоді під час відновлення України.

Хто відкрив виставку і як пропонують захищати пам’ятки

На відкритті виступив Ігор Пошивайло, ініціатор і куратор виставки, керівник рятувальних експедицій, співзасновник ACURE та виконувач обов’язків генерального директора Національного музею Революції Гідності.

"Ми розповідаємо не лише про статистику втрачених і пошкоджених пам’яток. Ця виставка - про нашу стійкість, про те, що ми сьогодні робимо, захищаючи нашу історію і нашу ідентичність. Які методики, які практики використовуємо, в чому ми сильні, а чого ще бракує. Сьогодні вже недостатньо зашити пам’ятку фанерними щитами чи закрити мішками з піском, потрібна стратегія, яка діє у тривалому відрізку і комплексно", - наголосив Ігор Пошивайло.

У відкритті також взяли участь директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова та Наталія Мусієнко - мистецтвознавиця, кандидатка філософських наук, віцепрезидентка Europa Nostra й голова правління благодійної організації "Українське фулбрайтівське коло".

До них долучилися координаторка Європейського хабу культурної спадщини Europa Nostra в Києві Оксана Узлова, заступник директора Національного військово-історичного музею України й викладач Національного університету оборони України полковник Олександр Филь, а також команди Музею Майдану та Агенції стійкості культури.

За словами Соловйової, від початку повномасштабного вторгнення російських атак зазнав 341 об’єкт культурної спадщини та культурної інфраструктури Києва. Близько 40 об’єктів атакували повторно.

"Президія Національної академії наук України, Національний музей "Чорнобиль", Національний художній музей України, Успенський собор. Переконана, що такі дії російської армії - це цілеспрямоване знищення нашої історії, культури, тож маємо спільно єднатися заради захисту і збереження нашої української ідентичності", - наголосила Марина Соловйова.

Чому виставку відкрили саме в парку Шевченка

Під час російського ракетного удару по центру Києва 10 жовтня 2022 року постраждали парк Шевченка, сусідні музеї, історичні будівлі та пам’ятки.

Одна з ракет влучила в дитячий майданчик, за кількадесят метрів від Музею Ханенків.

Парк залишається одним із найжвавіших громадських просторів столиці. Поруч працюють музеї, університети та інші культурні й освітні заклади.

Організатори сподіваються, що виставку помітять перехожі, зокрема студенти, і зацікавляться збереженням культурної спадщини.

"Європейський хаб культурної спадщини Європи Ностри в Києві працює над концепцією Київського музейного ареалу - КиївМузА. І парк Шевченка посідає в цій концепції особливе місце. Тут особлива атмосфера, своя історія, свій "геній місця". Парк оточений музеями та університетами. Тут завжди вирує студентське життя.

І нам дуже хочеться, щоб студенти зупинялися біля виставки, відкривали для себе щось нове, долучалися до збереження українських культурних цінностей", - зазначила Наталія Мусієнко.

Де виставку показували раніше й куди її запросили

Парк Шевченка став другою локацією проєкту. Першою був Національний заповідник "Києво-Печерська лавра".

Лавра входить до об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО разом із Софійським собором і прилеглими монастирськими спорудами.

Мандрівний формат дає змогу розповідати українській та міжнародній аудиторії про досвід захисту спадщини під час війни, ділитися методами, які застосовували під час експедицій, і залучати партнерів.

Проєкт уже зацікавив культурні й освітні інституції України, Європи та США.

Організатори отримали запрошення показати його в Амстердамі, Гаазі та Брюсселі.

"Ми вже бачимо, що ця виставка може і повинна мандрувати. Нею цікавляться в різних містах України, а також освітні та культурні інституції в Європі та США. Ми вже працюємо над тим, щоб з часом вона була представлена на різних українських та міжнародних майданчиках, адже наративи, які висвітлює проєкт, мають бути відомими широкому загалу як в Україні, так і далеко за її межами", - зазначила Оксана Узлова.

У парку імені Тараса Шевченка виставка триватиме до кінця 2026 року.

Історії експедицій показують, як в умовах війни Росії проти України захист території та державності пов’язаний зі збереженням історичної пам’яті, культурної ідентичності й права українців самим визначати своє майбутнє.

До організаторів і партнерів виставки увійшли Europa Nostra, Європейський хаб культурної спадщини (European Heritage Hub), Українське фулбрайтівське коло (Ukraine Fulbright Circle), Національний музей Революції Гідності (Музей Майдану), Агенція стійкості культури (ACURE), Регіональний хаб Cultural Emergency Response (CER) Чорноморського регіону та Державний музей книги і друкарства України.