Померла Марина Владі - французька акторка та вдова Висоцького

Що відомо про смерть Марини Владі

Звістку про смерть повідомили рідні артистки. Її не стало 24 вересня.

Точну причину вони називати не стали, але наголосили, що вона померла "вдома, в оточенні близьких та своїх улюбленців".

У своїй заяві вони також назвали життя Марини "довгим, прекрасним і гарно прожитим".

Марина Владі у "Вагомих доказах"(кадр з фільму)

Біографія та кар'єра Марини Владіі

Справжнє ім'я - Катерина Марина Володимирівна Полякова-Байдарова. Вона народилася 10 травня 1938 року у Франції в родині російських емігрантів. Її батько Володимир Поляков-Байдаров був оперним співаком, а мати Міліца Енвальд - балериною.

Перший кінодебют акторки відбувся у 1949 році у фільмі "Літня гроза". У 1950-х вона вже активно працювала у французькому та італійському кіно. Серед її ранніх робіт - "Донька диявола", "Злочин і кара", "Прокляті йдуть до пекла", "Отрута" та "Відьма".

У 1960 році Марина зіграла головну роль у фільмі "Принцеса Клевська" Жана Деланнуа. За цю роботу вона отримала французьку премію Femina як найкраща акторка року.

Владі в ролі принцеси Клевської (кадр з фільму)

Міжнародне визнання Владі отримала у 1963-му після виходу фільму Марко Феррері "Подружнє ложе". За головну роль у цій стрічці вона здобула приз за найкращу жіночу роль на Каннському кінофестивалі.

Акторка працювала з відомими режисерами, серед яких Орсон Веллс, Жан-Люк Годар, Міклош Янчо та Бертран Таверньє. Вона також знімалася у фільмах "Фальстаф", "Дві чи три речі, які я знаю про неї" та "Зимовий вітер". Загалом на її рахунку понад 80 стрічок, а також роботи в театрі, на телебаченні та літературі.

Марина продовжувала зніматися до 1990-х років. Вона також займалася громадською діяльністю та у 1971 році підписала "Маніфест 343" - петицію французьких жінок на підтримку права на аборт.

Стосунки з Висоцьким

Особливе місце в її житті посідав радянський актор, співак і поет Володимир Висоцький. Вони познайомилися в Москві у 1967 році, а через три роки одружилися.

Для актриси це був третій шлюб, а для артиста - другий. Через відстань значну частину часу вони проводило окремо. Владі розповідала, що заради чоловіка проводила в Москві по кілька місяців на рік.

Їхні стосунки були непростими. Висоцький мав проблеми з алкоголем і наркотиками, а Владі намагалася допомогти йому впоратися із залежностями.

Остання телефонна розмова подружжя відбулася 23 липня 1980 року. Висоцький планував незабаром приїхати до дружини у Францію, але цього не сталося. 25 липня він помер у Москві у віці 42 років.

Пізніше артистка присвятила йому книгу "Володимир, або Перерваний політ", яка вийшла у Франції 1987 року.

У Марини залишилося троє синів від перших двох шлюбів - Ігор і Петро від актора та режисера Робера Оссейна та Володимир від льотчика Жан-Клода Брує.

Ставлення до Росії та війни

Протягом життя акторка тепло висловлювалася про російську літературу, зокрема неодноразово говорила про любов до творчості Антона Чехова. Вона грала його героїнь у театрі та кіно, а також виконала головну роль у фільмі "Любов до Чехова".

Владі багато років жила і працювала в СРСР. Вона добре знала радянське життя, однак її прихильність до російської культури не означала підтримки радянської влади. У різні роки вона критично оцінювала систему, у якій провела частину часу.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, у березні 2022 року, в інтерв'ю французькому виданню вона заявила про гнів через напад на Україну та зазначила, що "цей жах потрібно було зупинити раніше".

Тоді ж актриса пригадала радянський режим, назвавши його "поліцейським, диктаторським і смертоносним". За її словами, ця система не зникла і продовжила існувати в сучасній Росії.