Померла Маргарита Довгань - шістдесятниця та близька подруга Василя Стуса
Вона підтримувала політв’язнів, пережила переслідування КДБ та записувала історії поранених українських військових
8 вересня померла українська журналістка, шістдесятниця та громадська діячка Маргарита Довгань. Їй було 95 років.
Про це пише Wave RBC.UA з посиланням на допис доньки дисидентки у Facebook.
Що відомо про смерть Маргарити Довгань
Про втрату родина повідомила 8 вересня. За словами доньки, похорон буде приватним, а інформацію про вечір пам’яті оприлюднять згодом.
"З великим сумом повідомляємо, що сьогодні відійшла у засвіти наша дорога мама і бабуся. Похорон приватний, про вечір пам’яті буде повідомлено пізніше", - написала Катерина Довгань.
Журналістка не дожила трьох днів до свого 96-річчя: її день народження - 11 вересня.
Маргарита Довгань (фото: facebook.com/kateryna.dovgan)
Чим запам’яталася Маргарита Довгань
Маргарита Довгань народилася 1930 року в Ташкенті, куди її родина потрапила через сталінські репресії.
У 1944-му переїхала до Києва, згодом здобула журналістську освіту в університеті імені Тараса Шевченка. Працювала у виданнях "Вечірній Київ" та "Друг читача".
У 1960-х вона разом із чоловіком, скульптором Борисом Довганем, була частиною київського кола шістдесятників.
Організовувала літературні зустрічі, товаришувала з українськими митцями та підтримувала тих, кого переслідувала радянська влада.
Після організованого нею поетичного вечора восени 1965 року, на якому виступали, зокрема, Василь Стус та Ліна Костенко, Довгань викликали до КДБ. Зрештою вона втратила роботу.
Зі Стусом журналістка три роки працювала в інформаційному відділі Міністерства промисловості будівельних матеріалів.
Після його ув’язнення продовжувала листування та допомагала його дружині Валентині Попелюх.
"Найбільше писала Василю Стусу. Намагалася підтримувати його дружину Валечку", - згадувала Довгань в інтерв’ю The Ukrainians.
Маргарита Довгань (фото: facebook.com/margarita.dovgan)
У вересні 1985 року, після звістки про смерть поета, вона разом із Попелюх поїхала до табору в Кучино, сподіваючись повернути його тіло в Україну.
Однак на місці жінкам повідомили, що Стуса вже поховали.
На початку 1990-х Довгань працювала в Народному русі України, згодом брала участь у Помаранчевій революції та Революції Гідності.
Наприкінці 2014 року почала відвідувати поранених українських військових у київському шпиталі.
Їхні розповіді лягли в основу її книжки "Шпитальні нотатки. Лютий 2015 р. - березень 2018 р.", яка вийшла у 2018 році.
