rbc.ua
Головна › Подорожі › Київське метро потрапило до рейтингу найкращих у світі: яке місце посіла підземка
Подорожі 19 жовтня 2026, 12:37

Київське метро потрапило до рейтингу найкращих у світі: яке місце посіла підземка

Тетяна Самарук Тетяна Самарук Редакторка новин Wave RBC.UA
Метро Києва (фото: Getty Images)
Поділитися:

Метро Києва потрапило до списку найкращих систем метрополітену у світі за версією CNN Travel. У рейтингу, що охоплює 18 підземок різних країн, українська столиця посіла 14-те місце.

Як повідомляє Wave RBC.UA, під час укладання списку автори враховували інженерні рішення, особливості транспортних систем та їхню роль у повсякденному житті містян.

Лондон

Перше місце дісталося Лондону - місту, де історія метрополітену розпочалася ще в січні 1863 року. Тоді поїзди працювали на паровій тязі.

Зараз лондонська підземка налічує 11 ліній і 272 станції, а загальна довжина мережі становить близько 400 км. Метро обслуговує не лише столицю Великої Британії, а й сполучає її з населеними пунктами за межами міста.

Лондонський метрополітен (фото: wikipedia)

Пекін

Метрополітен відкрили 1 жовтня 1969 року, а нині він є однією з найбільших систем міського транспорту у світі за протяжністю та пасажиропотоком.

Мережа охоплює 27 ліній і близько 490 станцій, а її довжина перевищує 900 км. Частина ліній повністю автоматизована, тому поїзди можуть рухатися без машиністів.

Пекінський метрополітен (фото: wikipedia)
Пекінський метрополітен (фото: wikipedia)

Копенгаген

На третьому місці опинився Копенгаген. Його метро почало працювати у 2002 році й вирізняється автоматизованим рухом поїздів. Завдяки цьому система функціонує цілодобово, без вихідних.

Метрополітен також інтегрований в іншу транспортну інфраструктуру данської столиці, що полегшує пересадки на автобуси та приміські поїзди й поєднання поїздок із велосипедними маршрутами.

Копенгагенський метрополітен (фото: wikipedia)
Копенгагенський метрополітен (фото: wikipedia)

Париж

Четверту сходинку посів Париж - одна з найстаріших і найвідоміших систем метрополітену у світі. Підземка відкрилася в липні 1900 року напередодні Всесвітньої виставки.

Її особливістю стали не лише розгалужена мережа, а й архітектура станцій. Зокрема, входи прикрашають знамениті конструкції в стилі ар-нуво, створені за проєктами Гектора Гімара.

Однак, у паризькому метро досі можна зустріти старі вагони, у яких пасажири відчиняють двері вручну, хоча місто поступово впроваджує автоматизовані лінії.

Паризький метрополітен (фото: wikipedia)
Паризький метрополітен (фото: wikipedia)

Токіо

Транспортна система японської столиці поєднує дві мережі метрополітену - Tokyo Metro та Toei Subway - з розгалуженим залізничним сполученням.

Для зручності пасажирів станції мають нумерацію та кольорове маркування ліній, а навігаційні вказівники доступні кількома мовами. Поїзди вирізняються високою частотою руху та дотриманням розкладу.

Токійський метрополітен (фото: wikipedia)

До першої десятки рейтингу також увійшли метрополітени Сеула, Нью-Йорка, Мехіко, Сінгапура та Берліна.

Київ

Київська підземка опинилася на 14-й позиції, між метро Шанхая та чиказькою системою "L". Нижче в рейтингу розташувалися метрополітени Делі, Гонконгу та Будапешта.

Окрему увагу в рейтингу привертає київський метрополітен, який поєднує транспортну функцію з архітектурною спадщиною міста. Перші пасажири скористалися ним 6 листопада 1960 року, коли відкрили першу ділянку Святошинсько-Броварської лінії з п'ятьма станціями.

Київський метрополітен (фото: wikipedia)

Відтоді підземка стала невіддільною частиною транспортної системи столиці.

Київське метро відоме глибоким заляганням окремих станцій. Зокрема, "Арсенальна" розташована приблизно на глибині 105,5 метра й вважається найглибшою станцією метро у світі.

Київський метрополітен (фото: wikipedia)

Станції також вирізняються архітектурним оформленням: від монументальних інтер'єрів із мармуром і мозаїками до сучасніших мінімалістичних просторів.

Київський метрополітен (фото: wikipedia)

Після початку повномасштабного вторгнення Росії метро набуло ще одного важливого значення - стало місцем укриття під час повітряних тривог.

Підземні станції приймали людей у перші дні вторгнення та продовжують використовуватися для захисту населення під час російських атак. Це робить київську підземку не лише транспортною артерією, а й важливою частиною міської інфраструктури в умовах війни.

Київське метро під час російських обстрілів (фото: kyivcity.gov.ua)
Київське метро під час російських обстрілів (фото: kyivcity.gov.ua)
Київське метро під час російських обстрілів (фото: kyivcity.gov.ua)