Христина Соловій переспівала легендарну пісню Сестрички Віки "Прощай"
Христина Соловій випустила новий сингл "Прощай", записаний за мотивами однойменної композиції Віки Врадій, відомої як Сестричка Віка. Wave RBC.UA повідомляє, що одночасно з аудіопрем’єрою співачка презентувала кліп на пісню, яка стала четвертим синглом із її майбутнього альбому, присвяченого українській музиці та попкультурі 1990-х років.
Про що нова пісня
Для Христини ця робота має особливе значення. Вона давно захоплюється творчістю Віки Врадій і навіть зізнається, що протягом багатьох років знайомить із її музикою друзів та колег.
Тож нова версія "Прощай" стала не просто переосмисленням відомої композиції, а й можливістю віддати шану артистці, чия творчість посідає особливе місце в історії української музики.
"Віка Врадій для мене - одна з тих артисток, через яких можна краще зрозуміти українську музичну культуру другої половини ХХ століття. Її творчий шлях пов’язаний і з українською естрадою 1970-х, і з рок-сценою наступних десятиліть, а її голос та пісні стали частиною культурної пам’яті кількох поколінь", - розповіла Христина.
Композицію створила Віка
За словами співачки, "Прощай" - одна з перших композицій, які Віка створила ще в юному віці. Для самої Соловій запис також виявився особливим: вокальну партію вона виконала в студії з першої спроби, без повторних дублів.
Історія нової версії почалася ще минулого року, коли Христина познайомилася з Вікою Врадій. Співачка надіслала їй демоверсії своїх записів і отримала дозвіл на виконання її пісень.
Улітку цього року артистки нарешті зустрілися особисто. Під час розмови Віка поділилася спогадами про створення "Прощай" - композиції, яка має для неї особисту цінність.
Мелодія народилася ще в підліткові роки Віки
Одного разу дівчина потрапила на виступ львівського гурту "Арніка", де наважилася показати музикантам власну композицію. Тоді вона ще не знала англійської, тому наспівувала мелодію вигаданими словами, які сама називала "пташиною мовою".
"Я була дуже молодою людиною і не переживала таких емоцій, як у цій пісні. Я просто сідала й підбирала музику, співала те, що сама вигадувала. Музикантів настільки вразила мелодія, що вони зацікавилися піснею. Згодом на неї Віктор Морозов створив текст", - пригадала Віка Врадій.
Музикант і автор тексту Віктор Морозов також відтворив обставини тієї зустрічі. За його словами, на той час "Арніка" регулярно грала танцювальну музику в одному зі львівських клубів.
На їхні виступи приходило багато молоді, а охочі долучитися до гурту нерідко просили музикантів послухати власні твори.
Саме так одного вечора до колективу привели юну Віку. Музиканти запросили її зіграти на піаніно, очікуючи почути звичайну аматорську композицію. Однак мелодія, яку дівчина виконала без слів, настільки їх вразила, що вони одразу запропонували їй приєднатися до "Арніки".
Згодом Морозов написав до неї текст, а Віка записала пісню на одній із платівок гурту.
Нове виконання Христини Соловій
Звучання отримало схвальну реакцію обох авторів. Віка Врадій зізналася, що була зворушена почутою версією та назвала її найкращою інтерпретацією, яку могла уявити.
"Сьогодні почути цю пісню в новому прочитанні Христини - це можливість знову зустрітися з нею, але вже крізь час і досвід. І це найкраще виконання, яке я могла собі уявити! Мурахи по шкірі ще досі! А все ж моя пісня - бомба!!!" - прокоментувала артистка.
Віктор Морозов також відзначив, як змінилося емоційне звучання композиції в інтерпретації Соловій. Якщо юна Віка свого часу створювала мелодію, ще не маючи власного досвіду переживання розлуки, то Христина, на його думку, наповнила її зовсім іншими почуттями.
Робота над альбомом Христини Соловій виходить за межі музичних експериментів. Співачка прагне дослідити українську сцену 1990-х через спогади людей, які формували її історію.
Під час зустрічі з Вікою Врадій у Каліфорнії артистки також записали невелике інтерв’ю. Його планують опублікувати найближчим часом.
Крім того, Соловій хоче створити серію подібних відеорозмов з іншими представниками української музичної сцени, щоб зберегти їхні спогади та доповнити майбутній альбом особистими історіями його героїв.